Супій — рівнинна ліва притока Дніпра, яка тече Придніпровською низовиною через Чернігівщину, Київщину й Черкащину і впадає в Кременчуцьке водосховище. Це «жива», природна вода без облаштованої інфраструктури: відкриті береги з очеретом, спокійна течія, заболочена заплава. Рибалка тут безкоштовна й непередбачувана — радше для тих, хто любить процес і природний характер водойми, ніж трофеї чи комфорт платних ставків. Головний вузол — водосховище (озеро Супій) біля міста Яготин.

Історія річки тісно пов'язана з Яготином. У 1765 році гетьман Кирило Розумовський наказав спорудити на Супої греблю, унаслідок чого виникло озеро Супій. Після цього частину русла нижче за течією осушили, а сама водойма стала важливим елементом місцевого ландшафту.

Походження назви річки остаточно не встановлене. Одна з найпоширеніших версій пов'язує її зі стародавнім словом «пій» — «вода», а префікс «су» трактують як підсилення значення, тобто «добра» або «чиста вода». В суббасейні річки Супій побудовано близько 20 ставків, водосховища відсутні.

В басейні р. Супій побудована Супійська осушувальна система площею 10,4 тис. га. Частина річки Супій довжиною 47,5 км в межах Черкаської області є магістральним каналом Супійської осушувальної системи і знаходиться на балансі держави.

Географія та основні характеристики

• Тип: рівнинна річка, ліва притока Дніпра (впадає в Кременчуцьке водосховище).

• Довжина: за різними джерелами 130–144 км; площа басейну — близько 2000–2160 км² (оцінки різняться).

• Витік: з болота на Чернігівщині (джерела називають околиці с. Свидовець Ніжинського району або Бобровицький район).

• Тече: Згурівський, Яготинський, Переяславський краї Київщини та Драбівський, Золотоніський — Черкащини.

• Долина широка (до 2–2,6 км), пологі схили; заплава заболочена (0,5–1 км завширшки).

• Річище майже на всьому протязі каналізоване (штучно випрямлене), ширина 2–8 м, у пониззі — до 20 м; похил 0,35 м/км.

• Живлення мішане, переважно снігове. Замерзає наприкінці листопада, скресає у другій половині березня.

• На річці стоїть місто Яготин; тут же — водосховище та Супійська осушувальна система.

Природоохоронний статус

Долина Супою насичена природоохоронними об'єктами, що варто враховувати при виборі місця:

• гідрологічні заказники «Болото Супій» та «Свидовецький» (верхів'я);

• Усівський заказник (середня течія);

• регіональний ландшафтний парк «Яготинський імені гетьмана Кирила Розумовського»;

• заплава річки входить до об'єкта Смарагдової мережі «Заплава Супою».

У межах заказників і РЛП діють обмеження — режим варто уточнювати заздалегідь.

Яка риба ловиться

Для рівнинної, замуленої, зарослої очеретом річки та пов'язаного з нею водосховища характерні карась, короп, щука, окунь, плітка, лин, лящ, краснопірка. Водосховище біля Яготина періодично зарибнюють, тож риба тримається стабільніше, ніж «як пощастить».

Снасті: поплавкова та фідерна ловля «білої» риби й коропа; спінінг на щуку й окуня на відкритіших плесах і в вікнах серед очерету. Глибини нерівномірні — є мілини біля берега та глибші ями, що дозволяє комбінувати способи лову.

За описами рибалок, водойма біля Яготина має «домашній», природний характер: відкриті береги з очеретом і травою, спокійна вода, без облаштованих зон. Це не місце для трофейного улову, а радше жива, справжня рибалка для тих, хто цінує процес.

Стан водойми (важливо)

Супій має відчутні екологічні проблеми, які прямо впливають на рибалку:

• сучасний стан водосховища в районі Яготина оцінюють як незадовільний;

• озера Великий і Малий Супій поступово пересихають — за радянських часів їх регулярно чистили від мулу й поглиблювали, згодом ці роботи припинилися;

• на рівень води впливає перекриття притоку вище за течією (зокрема приватними орендарями) та вирубування дерев;

• значна частина берегів заросла очеретом.

Тож перед виїздом варто орієнтуватися на конкретну ділянку та її актуальний стан.

Відпочинок і що подивитися поруч

Це природна річка без пляжної та туристичної інфраструктури — відпочинок тут «дикий», біля води. Основний туристичний магніт поруч — Яготин:

• регіональний ландшафтний парк «Яготинський імені гетьмана Кирила Розумовського»;

• Яготин історично пов'язаний із родиною Розумовських та перебуванням Тараса Шевченка — у місті є відповідні музейні та історичні локації.

Як доїхати

• Головний орієнтир — місто Яготин (Київщина), через яке проходить траса Київ–Полтава.

• Від Києва до Яготина — близько 100 км асфальтованою дорогою; сюди ходить залізниця (напрямок Київ–Гребінка–Полтава) та автобуси.

• До самої води біля Яготина легко дістатися легковим авто; на віддалених ділянках у заплаві заїзди можуть бути незручними через заболоченість.

Плюси та мінуси

Плюси

• Безкоштовна природна рибалка на «живій» воді.

• Стабільніша риба завдяки періодичному зарибленню водосховища.

• Багата природоохоронна долина, поруч — історичний Яготин.

• Гарна транспортна доступність (траса + залізниця).

Мінуси

• Незадовільний стан водосховища, пересихання озер Супій.

• Каналізоване русло та заболочена, заросла очеретом заплава.

• Немає облаштованої інфраструктури — це дика вода.

• Природоохоронні обмеження на частині ділянок.

Джерела: Вікіпедія, Енциклопедія сучасної України / водно-туристичні довідники, Черкаське обласне управління водних ресурсів, екологічні дослідження р. Супій (НУБіП), профільні риболовні ресурси Київщини. Дані про стан водойми та зариблення актуальні на момент підготовки й потребують уточнення під конкретну ділянку.