Канівське водосховище — одне з п'яти великих водосховищ у каскаді на Дніпрі, розташоване частково в Київській, частково в Черкаській областях, а також безпосередньо в межах міста Києва.

Основні характеристики

Канівське водосховище є наймолодшим у всьому каскаді дніпровських водосховищ — його заповнення водою відбувалося протягом 1974–1976 років. Підпор від Канівської гідроелектростанції поширюється аж до створу Київської ГЕС.

Площа водойми становить 675 км², обʼєм — близько 2,63 км³ води. Довжина сягає приблизно 123 км, максимальна ширина — 8 км. Найбільша глибина — 21 метр, хоча біля берегів водосховище дуже мілке. Найбільші річки, що впадають у водосховище, — Стугна і Трубіж. Найбільші міста на узбережжі: Київ, Українка, Переяслав та Канів.

Гребля водосховища розташована на схід від Канева, складається з Канівської ГЕС та шлюзу. Будували греблю між 1972 і 1978 роками, її довжина становить 16 кілометрів.

Київська ділянка: водосховище, що зберегло історичне русло

Цікава особливість саме київської частини водойми — вона повністю збігається з тим руслом, наявними рукавами, протоками та обрисами островів, що існували на Дніпрі ще до заповнення водосховища. Єдина реальна зміна — невелике зростання рівня води та відсутність літнього зміління русла через регуляцію рівнів: до 1970-х років річка влітку доволі сильно міліла, утворюючи великі мілини поблизу Пішохідного мосту та мосту Патона.

Завдяки цьому в межах Києва збереглися знайомі киянам острови — Труханів, Муромець, Ольжин та Дикий.

Затоплені села та унікальні пам'ятки

При заповненні водосховища було затоплено близько 20 сіл: Рудяків, Кальне, Гусинці, Яшники, Вільхов, Кошари, Підсінне, Андруші, Полуботькова Слобода, Козинці, В'юнище, Циблі (стара частина), Городище, Піщанка, Комарівка, Чаплин, Тростяно-Безбородка, Решітки, Зарубинці та Селище.

Серед затоплених поселень особливо вирізняється Гусинці — тут дивом уціліла Спасо-Преображенська церква, що опинилася на острові посеред води і згодом була реставрована. Сьогодні цю пам'ятку часто називають просто "церквою на воді". У селі Циблі (стара частина якого затоплено, а саме село перенесене на нове місце) над водою досі підносяться мальовничі руїни напівзатопленої старої церкви.

Окремо варто згадати Трахтемирівський півострів, який омиває водосховище, — сакральне місце української історії, колишню козацьку столицю та заповідник з унікальним рельєфом.

Економічне значення

Канівське водосховище є резервуаром для роботи Канівської ГЕС. Окрім цього, з водоймою пов'язана діяльність інших енергетичних підприємств — Трипільської ТЕС та проєктованої Канівської ГАЕС.

Зариблення водосховища

Водойму регулярно зариблюють, і за останні роки тут відбулося кілька показових прикладів такої роботи.

У квітні 2019 року Держрибагентство вселило 10 тисяч екземплярів червонокнижної стерляді у затоку "Верблюд" в Оболонському районі Києва — загальна вага зарибку склала близько 650 кг, із середньою вагою однієї особини 30–60 грамів.

У жовтні 2021 року поблизу села Ліпляве Канівського району Черкаської області випустили 3530 кг (35 300 екземплярів) дволітки товстолоба — кошти на це зариблення надали користувачі (промисловики) водних біоресурсів пониззя водосховища. Як зазначив керівник Київського рибоохоронного патруля Володимир Мухін, товстолоб виконує роль природного біомеліоратора — через любов до водоростей його часто називають "річковою коровою", і саме завдяки цьому він допомагає очищувати водойму від надлишку рослинності.

Ще один цікавий приклад — перше в історії зариблення водосховища за рахунок коштів, отриманих з аукціонів на право риболовлі: у водойму випустили понад 6,5 тисяч молодих риб трьох видів — товстолоба, коропа та білого амура, загальною вагою приблизно 1240 кг. За словами голови Держрибагентства Ігоря Клименка, такий підхід — коли зариблення фінансується не з одноразових "гуманітарних" зборів, а зі стабільних ринкових надходжень від прав на риболовлю — може стати довгостроковою моделлю сталого управління рибними ресурсами держави.

Яка риба тут водиться

Водосховище пропонує десятки популярних локацій для риболовлі, де чудово ловиться і хижа риба — судак, щука, великий окунь, і мирна — великий лящ, карась, плітка, короп.

Судак та окунь. Головні трофеї водосховища. Тримаються глибоких ям, руслових брівок та затоплених коряг. Найкраще ловляться на джиг із силіконовими приманками на спінінг.

Щука. Полюбляє численні трав'янисті заплави, мілководні затоки та межі очерету. Ловиться на воблери, блешні-коливалки та живця.

Лящ та плітка. Канівське море славиться великим "лящем-лопатою". Його успішно ловлять із берега на фідерні снасті — наживка опариш, мотиль, мастирка.

Карась та короп. Мешкають у прогрітих затоках, закритих озерах та дренажних каналах уздовж дамб.

Окремо державні екологічні служби періодично продовжують зариблювати верхню частину водосховища червонокнижною стерляддю.

Популярні місця, заплави та як доїхати

Узбережжя водосховища умовно ділять на лівий берег (більш пологий, із затоками) та правий (крутий, русловий).

Кийлівська дамба та заплави (лівий берег). Величезна система заплав, проток і дренажних каналів, що тягнеться від Процева до Кийлова. Мілководдя, багато очерету — ідеальне місце для карася, щуки та плітки. Доїхати можна з Києва через Бориспільську трасу, з поворотом на Гору/Мартусівку і далі на Проців/Кийлів — близько 45–50 км від Києва.

Район міста Українка та гирло Стугни (правий берег). Одне з найвідоміших місць для фідерної та човнової риболовлі. Тут Стугна впадає в Дніпро, утворюючи плавні й глибокі ями, де концентрується судак, лящ та чехоня. Доїхати можна Обухівською (Новообухівською) трасою Р01 з Києва безпосередньо до Українки — близько 40 км.

Ржищів та Ходорів (правий берег). Глибоководні ділянки, де русло підходить близько до крутого берега. Місця славляться великим судаком, сомом та трофейним окунем. Поруч розташовані знамениті затоплені церкви сіл Гусинці та Циблі. Доїхати можна трасою Н01 (або через Обухів) на Кагарлик, далі з поворотом на Ржищів — близько 80 км від Києва.

Відпочинкова та рибальська інфраструктура

Якщо не хочете ночувати в наметі, на узбережжі є чимало спеціалізованих баз для рибалок і сімейного відпочинку — більшість пропонує оренду човнів, вимостки для лову, мангальні зони та лазні.

База відпочинку "Кльове місце" (7-й км дамби Проців–Кийлів). Розташована прямо на дамбі біля заплав. Пропонує оренду комфортних рибальських будиночків, альтанок, чанів, має власне зариблене озеро.

Риболовна база "Rasavka" (район річки Расавка, місто Українка). Комфортні будинки, карасевий та змішаний ставки (короп, амур, щука), дозволена нічна риболовля.

Комплекс "Kaniv Fish Club" (село Ліпляве, Черкаська область, ближче до Канева). Велика доглянута територія площею 1000 га, з виходом до великого Дніпра, власним лиманом та двома закритими зарибленими озерами (35 та 50 га). Є глемпінг, котеджі, прокат човнів, пірси та мангали.

Територія відпочинку "Хомене" (місто Ржищів). Еко-котеджі з видом на дніпровські кручі, сауни, басейн та зручний вихід до води для риболовлі з берега чи човна.

Правила риболовлі

Перед поїздкою варто пам'ятати про загальні Правила рибальства України: добова норма вилову на безкоштовних ділянках становить 3 кг риби плюс один трофейний екземпляр на одну людину. На приватних озерах при базах відпочинку діють власні тарифи та правила вилову, які варто уточнювати окремо.

Заходи безпеки

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба з надзвичайних ситуацій та Український гідрометеорологічний центр.

Канівське водосховище — водойма, що поєднує драматичну історію (затоплені села, вцілілі церкви серед води, сакральний Трахтемирівський півострів) із серйозним потенціалом для риболовлі: трофейний судак і сом у глибоких ямах, великий "лящ-лопата" на фідер, а в окремих ділянках — навіть червонокнижна стерлядь, яку регулярно підтримують державні зариблення. Розгалужена система заплав і проток дозволяє вибирати між диким відпочинком із наметом і комфортними рибальськими базами з усією необхідною інфраструктурою — від Кийлівської дамби на лівому березі до глибоководних ділянок біля Ржищева та Ходорова.