Довідник рибалки

Лин — потайна, дуже гарна риба родини коропових з товстим, слизьким тілом золотисто-оливкового або темно-зеленого кольору, дрібною лускою та маленькими червонуватими очима. Біля рота — пара коротких вусиків. Назва походить від того, що виловлений лин на повітрі ніби «линяє», вкриваючись темними плямами. Мешканець заростей: любить тихі, зарослі озера, стариці й затоки з мулистим дном і густою рослинністю, де майже не буває течії. Веде малорухливий спосіб життя, тримається невеликими групами в одних і тих самих місцях, годуючись у мулі личинками, молюсками й рослинністю. Добре витримує брак кисню. Клює мляво й обережно: поклівка часто виглядає як повільне «притоплення» поплавка. Найкраще ловиться в теплу тиху погоду, рано-вранці й увечері, у «вікнах» серед латаття та очерету. Лин — бажаний трофей: його ловлять рідше за коропа чи карася, а виважена, делікатна ловля приносить особливе задоволення.