Річка Уди: риболовля в Пісочині й околицях Харкова

Увага. У Харківській області з 24.06.2022 рішенням регіональної комісії ТЕБ і НС заборонено любительське рибальство й плавання на малих суднах до кінця воєнного стану; офіційного скасування ми не знайшли. Область — одна з найбільш замінованих. Перед поїздкою уточніть чинність заборони в рибоохоронному патрулі й не сходьте з перевірених доріг.

Уди (Уда) — головна річка Харкова і його західних передмість. Ця сторінка про ділянку біля Пісочина, де річка тече вздовж Полтавського шосе й Ново-Баварського проспекту, а селище майже злилося з Новою Баварією, Залютиним і Подвірками. Вода тут мала й вузька: русло здебільшого 6–8 м завширшки, глибина 0,1–0,8 м, на плесах до 1 м. Риби небагато, а якість води залежить від сезону. Зате до річки можна доїхати електричкою чи міським транспортом, а на тихих плесах і біля очерету ловляться плітка, окунь, карась і щука, з донками на ніч — сом. Нижче — що відомо про рибу Удів з наукових праць і відео рибалок, як тут ловити, які правила й обмеження діють на Харківщині у 2026 році та про що треба пам'ятати з міркувань безпеки.

Коротко про головне

• Де: Харківський район, селище Пісочин (Пісочинська громада) — західне передмістя Харкова, вище за течією від міста.

• Тип: мала рівнинна річка, права притока Сіверського Дінця завдовжки 164 км (127 км — у Харківській області).

• Улов: плітка, карась сріблястий, лящ, верховодка, окунь, щука, головень, сом. Біля межі Харкова науковці зафіксували 9 видів риб.

• Формат: вільна берегова ловля: поплавок, легкий спінінг, донка.

• Головна особливість: найзабрудненіша річка області. Нижче Харкова вода належить до 5-го класу («брудна»), влітку трапляються замори.

• На що зважати: у серпні–вересні річка сильно міліє. У Харківській області діє рішення від 24 червня 2022 року про заборону рибалки й плавання на човнах на час воєнного стану, а Пісочин регулярно потерпає від обстрілів.

Про водойму

Уди беруть початок біля села Безсонівка Бєлгородської області Росії на висоті 190 м, а державний кордон перетинають на північний схід від села Окіп. Далі річка тече через Золочів, Пересічне, Пісочин і Харків і впадає в Сіверський Донець за 825 км від його гирла. Основні характеристики (за Вікіпедією):

• довжина — 164 км, площа басейну — 3894 км², середньорічний стік — 8,63 м³/с;

• похил — 0,64 м/км, загальний перепад висот — 105 м;

• русло слабко звивисте, здебільшого 6–8 м завширшки, на окремих ділянках 20–35 м;

• глибина — 0,1–0,8 м, на плесах до 1 м. Дно переважно тверде піщане, подекуди мулисте;

• заплава двостороння, 0,3–3,5 км завширшки, у середній і нижній течії багато дрібних стариць і заболочених ділянок, порослих очеретом;

• живлення переважно снігове: на весну припадає 60–70 % річного стоку. Повінь зазвичай починається на початку березня, і рівень піднімається на 1,5–2 м (іноді на 3 м і більше);

• межень настає з кінця квітня — початку травня, найнижча вода — у серпні–вересні, коли на окремих ділянках річка пересихає;

• лід стає зазвичай у грудні, завтовшки 0,3–0,4 м, у суворі зими — до 0,5–0,6 м.

Найбільша притока Удів — Лопань (96 км), до якої впадає річка Харків. На самих Удах є Рогозянське водосховище (15 млн м³), а в межах Харкова — Ново-Баварське водосховище (збудоване 1971 року, реконструйоване 2010-го) і Жихорська гребля, що перебуває в аварійному стані. Воду Удів використовують Харківські ТЕЦ-3 і ТЕЦ-5, Есхарівська ТЕЦ-2 і заводи, а також для зрошення близько 2,5 тис. га.

Річка Уди й качки в Пісочині. Фото: Victor Vizu / CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons

Історія та назва

Пісочин уперше згадується 1681 року, статус селища має з 1938-го. Частину його території 2012 року приєднали до Харкова. Тут є Василівський храм, санаторій «Гай» і скіфський некрополь.

Історія риби на Удах простежується дуже глибоко. За оглядом харківських іхтіологів (Гончаров, Васенко, Туразіані, 2023), під час розкопок Донецького городища на Удах в околицях Харкова знайшли багато риб'ячих кісток і луски. Мешканці городища у VIII–XIII століттях ловили 16 видів риб, а основу улову становили щука, лящ, сом і окунь. Судячи з кісток, щука, лящ, сом і судак тоді були в середньому більші, ніж тепер.

В «Економічних примітках на Харківський уїзд» 1782 року для Лопані, Мож, Удів і Харкова названо 12 видів риб, які місцеві мешканці використовували в господарстві: сазан, щука, головень, лящ, білизна, лин, йорж, карась, плітка, в'юн, сом і «чебак». У 1895 році С. Н. Каменський уперше для Харківської губернії знайшов західного тупоносого бичка в Удах біля хутора Рижова (тепер у Пісочині, де є зупинний пункт «Рижів»). Через рік він описав новий вид головня за 20 рибинами, спійманими в Удах під час весняної повені.

Риба

Що підтверджують дослідження. У річці Уди біля межі Харкова, в районі ТЕЦ-5, під час експедиційного обстеження (за редакцією О. Г. Васенка, 2006) відмітили 9 видів риб з 4 родин: лин, лящ, верховодка, плоскирка, плітка, краснопірка, щука, окунь і бичок-пісочник. Для всіх водойм Харкова у 2023 році науковці налічили 32 види кісткових риб. З них 19 є об'єктами любительського рибальства, а 8 видів (близько 22 %) — чужорідні.

Що ловлять рибалки (за відгуками й відео з Удів біля Пісочина та в Харкові):

• Плітка й краснопірка — основна здобич поплавочника на плесах і біля очерету.

• Карась сріблястий — у тихих заводях і на плесах з мулистим дном, особливо влітку.

• Лящ і плоскирка — на рідкісних глибших ямах і плесах, переважно невеликі.

• Верховодка — масова дрібна риба верхніх шарів води, годиться на живця.

• Окунь — по всій річці, біля коряг, під кручами й на виходах з ям.

• Щука — біля заростей і в стариць, у вирах під кручами.

• Головень — на ділянках з течією і твердим дном; мінімальний розмір — 24 см.

• Сом — трапляється в ямах. Його ловлять на донки з прикормкою ввечері й уночі, як у відео «Вечірня рибалка на річці Уди на Харківщині. Прикормка на сома». Мінімальний розмір — 80 см, і на такій малій річці рибина, яку дозволено забрати, — рідкість.

Кого ловити не можна. В'язь і минь трапляються у водах Харкова, але їхній вилов заборонено природоохоронним законодавством. Випадково спійманих відпускайте. Ротань і амурський чебачок — чужорідні види. Автори огляду окремо застерігають від використання чебачка як живця, бо невикористаних живців рибалки зазвичай випускають і цим розносять інвазійний вид в інші водойми.

На що розраховувати рибалці

• Це місце для короткої вечірньої чи ранкової рибалки біля дому, а не для трофейного виїзду. Улов — переважно дрібна й середня риба: плітка, карась, окунь, верховодка.

• Щука і сом — можливі, але нечасті. Сома, який досяг 80 см, на такій мілкій річці відпускати доводиться частіше, ніж забирати.

• Найбільше риби в травні–липні, поки рівень ще високий. У серпні–вересні риба збивається в рідкісні ями, а частина русла пересихає.

• Після спекотних посушливих періодів на Удах трапляються замори (див. «Стан води і безпека»). Після них клює помітно гірше.

Снасті і тактика

Ключова особливість ділянки — мала глибина (переважно до 1 м), вузьке русло, зарості по берегах і тверде піщане дно, що чергується з мулом. Далекий закид тут не потрібен: риба стоїть за кілька метрів від берега.

Поплавок:

• махове вудилище 4–6 м, легкий поплавок, тонка волосінь, дрібні гачки;

• наживка — опариш, мотиль, черв'як, тісто, хліб; на карася влітку — також перлова каша;

• місця — плеса з повільною течією, вікна в очереті, межа заростей і чистої води.

Донка й легкий фідер:

• легкі годівнички й грузила: великі тут не потрібні, течія слабка;

• на ляща й карася — черв'як, опариш, кукурудза, невелика порція прикормки;

• на сома — великий черв'як (пучок), жаба чи шматки риби, ловля в сутінках і вночі біля ям і під кручами. Беріть міцну волосінь: зачепи тут коряжисті.

Легкий спінінг:

• вудилище з тестом приблизно до 10–15 г, поверхневі й мілководні воблери, невеликі обертові блешні, незачіпляйки для заростей;

• місця — вири під кручами, кромка очерету, виходи з ям і стариць;

• на окуня — мікроджиг і дрібний силікон на легких головках, щоб не чіплятися за дно на мілині.

Зима: коли лід міцний, можна ловити окуня й плітку на мормишку на плесах і в стоячих затоках. На течії лід ненадійний, а в окремих місцях річка промерзає до дна.

Де ловити: реальні місця на воді

Звітів із точною прив'язкою до окремих місць на Удах у Пісочині у відкритих джерелах обмаль. Відомо таке:

• Пісочин уздовж Ново-Баварського проспекту. Річка тече вздовж селища, тож вийти до води можна з багатьох вулиць через житлову забудову. Тут рибалять місцеві мешканці. На фото з Пісочина видно тиху ділянку з качками й зарослими берегами.

• Район хутора Рижова (зупинний пункт «Рижів»). Історично відоме місце: тут у 1895 році вперше в губернії знайшли тупоносого бичка. Сьогодні це частина Пісочина, і до річки зручно дістатися електричкою.

• Від Солоницівки до Пилипівки, біля Харківської ТЕЦ-5. Цю ділянку на межі міста науковці обстежували у 2006 році (9 видів риб). Розташована вище за течією від Пісочина.

• Нова Баварія і Ново-Баварське водосховище. Нижче за течією, вже в межах Харкова, — руслове водосховище на Удах. Тут річка ширша й глибша, ніж у Пісочині.

Весняна річка Уди в Новій Баварії (Минутка), Харків. Фото: Victor Vizu / CC BY-SA 3.0 · Wikimedia Commons

Коли краще ловити

• Весна: з 1 квітня до 20 травня діє нерестова заборона, а повінь на початку березня різко піднімає й каламутить воду.

• Кінець травня — липень: найкращий час. Вода ще висока, біла риба й окунь активні вранці та ввечері, сом — у теплі ночі.

• Серпень — вересень: межень, на окремих ділянках річка пересихає. Риба збирається в ями, а в спеку можливі замори. Ловіть рано вранці.

• Жовтень — листопад: після дощів вода прибуває, оживає щука й окунь.

• Зима: лід стає в грудні. На плесах і в затоках можна ловити з льоду, на течії — небезпечно.

Правила риболовлі

Ловля регулюється Правилами любительського рибальства (наказ Мінагрополітики № 700 від 19.09.2022 у ред. наказу № 2034 від 24.11.2023) і наказами Харківського рибоохоронного патруля.

• Нерестова заборона 2026 на річках Харківщини та їхніх кореневих водах — з 1 квітня до 20 травня включно; на придаткових водах (протоки, озера, стариці, що заливаються під час повені) — з 1 квітня до 30 червня. Під час нересту дозволено ловити з берега поза нерестовищами гачковими знаряддями з не більш ніж двома гачками на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою. Плавзасоби на нерестовищах заборонені.

• Щука — заборона вилову з 15 лютого до 31 березня.

• Зимувальні ями. З 1 листопада 2026 року до початку нерестової заборони 2027-го діє заборона лову в зимувальних ямах за переліком Харківського рибоохоронного патруля (наказ № 104 від 27.10.2026). Ділянок на Удах у переліку немає. Найближчі ями — на Печенізькому водосховищі та Сіверському Дінці.

• Добова норма: 3 кг риби плюс одна риба будь-якої ваги; раків — до 30 шт.

• Гачки: не більше 7 на всіх снастях одного рибалки.

• Мінімальні розміри: щука — 50 см, судак — 42 см, сом — 80 см, сазан/короп — 30 см, лящ — 30 см, білий амур — 40 см, товстолоб — 40 см, головень — 24 см, лин — 20 см, рак — 10 см.

Воєнні обмеження. Рішенням регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 24 червня 2022 року в Харківській області заборонено любительське, спортивне й промислове рибальство, а також навігацію малих, моторних, прогулянкових і спортивних суден, водних мотоциклів і засобів розваг на воді — до скасування воєнного стану. У липні 2025 року Харківський рибоохоронний патруль нагадував, що заборона чинна, і повідомляв про штрафи й вилучені плавзасоби. Водночас у повідомленнях патруля про нерест і зимувальні ями 2026 року цю заборону не згадано. Перед поїздкою уточніть її чинність у Пісочинській громаді чи патрулі. Влітку окремі громади області своїми рішеннями ще й забороняють купання та плавання на човнах.

Стан води і безпека

Забруднення. За Вікіпедією, Уди — найзабрудненіша річка Харківської області. Вода середньої й нижньої течії забруднена промисловими стоками. До Харкова вона належить до 3-го класу («помірно забруднена»), нижче міста — до 5-го («брудна»). У 2010-х у річці фіксували збудника гепатиту A. Пісочин лежить вище за течією від міських очисних споруд, але й тут вода далека від чистої.

Замори. Через посуху й низьку воду на Удах трапляються масові замори риби, зокрема 2019 року в Харкові. 28 червня 2023 року мешканці Пісочинської громади повідомили про масову загибель риби в Удах. Причину тоді не встановили, а громада закликала не купатися на цій ділянці й нижче за течією.

Практичні висновки: улов з Удів краще відпускати або ретельно термічно обробляти, особливо влітку. Не купайтеся біля місць скиду й після повідомлень про замор.

Обстріли. Пісочин — передмістя прифронтового Харкова. За Вікіпедією, 11 жовтня 2026 року селище зазнало ракетного обстрілу, постраждали шестеро людей. Під час повітряної тривоги не залишайтеся на відкритому березі, а від промислових та енергетичних об'єктів (зокрема ТЕЦ) тримайтеся подалі.

Міни й прикордоння. За ДСНС, Харківщина лишається однією з найбільш замінованих областей України. Верхів'я Удів (Золочівщина, Окіп) прилягають до кордону з Росією: туди не їдьте. Підозрілих предметів не торкайтеся, телефонуйте 101 або 102.

Лід і береги. На течії лід тонший, ніж на плесах. Береги місцями круті й підмиті, у заростях трапляються ями.

Що подивитися поруч

• Крюківський гідрологічний заказник на Удах у Харкові — його видно на обкладинці.

• Василівський храм і скіфський некрополь у Пісочині.

• Ново-Баварське водосховище на Удах у Харкові.

Як доїхати

• З Харкова автомобілем: Полтавським шосе (М03/E40) або Ново-Баварським проспектом. Через Пісочин проходять також траси М18/E105.

• Електричкою: до зупинних пунктів «Пісочин» або «Рижів», далі до річки пішки.

• Міським транспортом: до станції метро «Холодна гора» або через Нову Баварію, далі автобусом чи маршруткою.

• Під'їзд до води: вулицями селища. Окремих облаштованих рибальських місць і парковок біля води немає, машину лишайте так, щоб не перекривати проїзд місцевим.

Плюси і мінуси

Плюси

• Річка в межах передмістя: доїхати можна електричкою, метро й автобусом.

• Вільна берегова ловля без плати.

• Різноманітна дрібна риба для поплавка й легкого спінінга, шанс на щуку й сома.

• Цікава історія: тут ловили рибу ще мешканці Донецького городища.

Мінуси

• Найзабрудненіша річка області, влітку бувають замори.

• Мілко (переважно до 1 м), у серпні–вересні русло місцями пересихає.

• Риба переважно дрібна, трофеїв не варто чекати.

• Діє обласна заборона рибалки й плавання на човнах на час воєнного стану (рішення 2022 року), а Пісочин регулярно потерпає від обстрілів.

Коротко: часті питання

Платно чи безкоштовно?

Уди — річка загального користування, плати за лов немає. Але в Харківській області діє рішення 2022 року про заборону рибалки на час воєнного стану, тож перед виїздом уточніть, чи воно чинне.

Яка риба ловиться в Удах біля Пісочина?

Плітка, краснопірка, карась сріблястий, лящ, плоскирка, верховодка, окунь, щука, головень; у ямах — сом. В'язь і минь трапляються, але ловити їх заборонено.

Чи можна їсти рибу з Удів?

Уди — найзабрудненіша річка області, тож рибу краще відпускати або ретельно термічно обробляти, особливо влітку.

Коли нерест на Удах у 2026 році?

На річках Харківщини — з 1 квітня до 20 травня, на придаткових водах (стариці, затоплювані озера) — до 30 червня. Щука додатково під забороною з 15 лютого до 31 березня.

Чи є на Удах зимувальні ями?

У переліку зимувальних ям Харківщини на сезон 2026/27 ділянок на Удах немає. Найближчі ями — на Печенізькому водосховищі та Сіверському Дінці.

Як дістатися з Харкова?

Електричкою до «Пісочина» чи «Рижова», міським транспортом через Нову Баварію або автомобілем Полтавським шосе.

На обкладинці: Річка Уди в Крюківському гідрологічному заказнику, Харків. Фото: Pavel Dzuba / CC BY-SA 4.0 · Wikimedia Commons

Джерела

• Уда (річка) — Вікіпедія

• Пісочин (селище) — Вікіпедія

• Гончаров Г. Л., Васенко О. Г., Туразіані Г. Д. Огляд фауни риб водних об'єктів міста Харків // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна, серія «Біологія», 2023, вип. 41

• Об'єктив: у річці Уди під Харковом — масовий мор риби (28.06.2023)

• Об'єктив: про обмеження з 1 квітня попередили рибалок на Харківщині (31.03.2026)

• Об'єктив: харків'яни рибалять попри заборону (08.07.2025)

• Об'єктив: з 1 листопада на Харківщині — заборона лову в зимувальних ямах (01.11.2026)

• Перелік зимувальних ям Харківської області на 2026–2027 роки — Держрибагентство (PDF)

• Об'єктив: на Ізюмщині підірвався чоловік — ДСНС (18.06.2026)

• «Вечірня рибалка на річці Уди на Харківщині. Прикормка на сома» (YouTube)

• Харків для людей: «Харків з води: Лопань — Уди» (YouTube, 2025)

• Правила любительського рибальства (наказ Мінагрополітики № 700 у ред. № 2034) — zakon.rada.gov.ua