Харківська область · на мапіТрав’янське водосховище — одна з найбільших штучних водойм Харківського району Харківської області, розташована на річці Харків поблизу селища Липці. Водойму створили у 1972 році як частину масштабної системи резервного водопостачання міста Харкова.
Разом із Муромським та В’ялівським водосховищами воно входило до єдиного комплексу накопичення прісної води. Основними завданнями Трав’янського водосховища були забезпечення запасів води для Харкова, зрошення сільськогосподарських угідь, а також риборозведення.
Водойма була створена шляхом спорудження великої земляної греблі біля села Липці. Вона перекрила русло річки Харків, а також акумулювала води її приток — річок Трав’янки та Марченки.
Основні характеристики водосховища (до руйнування)
Тип водойми: руслове штучне водосховище
Розташування: Харківський район, Харківська область
Річка: Харків
Рік створення: 1972
Площа водного дзеркала: 592 га
Довжина: 8,2 км
Середня ширина: 800 м
Максимальна ширина: 1,38 км
Середня глибина: 3,8 м
Максимальна глибина: до 9 м
Повний об’єм води: 22,2 млн м³
Корисний об’єм: 10,6 млн м³
Гребля: земляна, довжиною 940 м та висотою 13 м
Притоки: річки Трав’янка та Марченки
Призначення: водопостачання, зрошення, риборозведення
Якою була риболовля на Трав’янському водосховищі
До початку повномасштабної війни Трав’янське водосховище, яке рибалки часто називали просто «Трав’янка», вважалося однією з найкращих безкоштовних рибальських локацій поблизу Харкова.
Завдяки великій площі, різноманітному рельєфу дна, затопленим руслам та багатій кормовій базі водойма приваблювала як любителів мирної риби, так і мисливців за хижаком.
Мирна риба:
карась;
плотва;
лящ;
підлящик;
короп;
товстолобик;
білий амур.
Хижа риба:
судак;
окунь;
щука.
Найпопулярнішими снастями були фідер, поплавкова вудка та донні снасті. На глибоких ділянках добре ловилися лящ та підлящик, а в прибережних заростях і біля перепадів глибин активно клювали окунь та щука.
Судака рибалки шукали на руслових бровках і твердому дні, використовуючи джигові приманки та силікон.
Відпочинок біля водойми до війни
До 2022 року Трав’янське водосховище було популярним місцем відпочинку жителів Харкова та навколишніх населених пунктів.
На його берегах розташовувалися:
дачні кооперативи;
місця для наметового відпочинку;
піщані пляжі;
зони для пікніків;
зручні під’їзди до води.
Влітку сюди приїжджали купатися, засмагати, рибалити та проводити вихідні на природі.
Війна та сучасний стан водойми
Після початку повномасштабного російського вторгнення територія навколо Липців стала зоною активних бойових дій. Водосховище опинилося фактично на лінії фронту, а його екосистема зазнала серйозних руйнувань.
У 2025 році внаслідок російського обстрілу було пошкоджено найважливіші гідротехнічні споруди — шахтний водоскид і водоскидний тунель. Через утворені пошкодження вода почала поступово виходити з водойми.
За даними фахівців водного господарства, до кінця 2025 року Трав’янське водосховище втратило значну частину свого об’єму — приблизно дві третини води зійшло. Це призвело до масштабних змін екосистеми, загибелі частини риби та фактичного припинення звичного рекреаційного використання водойми.
У 2026 році Верховний Суд України остаточно повернув Трав’янське водосховище у державну власність, визнавши незаконною його передачу у приватне користування. Це дозволило державі повернути контроль над стратегічним водним об’єктом.
Чи можлива риболовля сьогодні?
Станом на 2026 рік Трав’янське водосховище не можна розглядати як повноцінну рибальську локацію.
Село Липці та територія навколо Трав’янського водосховища перебувають під контролем Сил оборони України. Проте район залишається прифронтовою зоною — лінія бойового зіткнення проходить зовсім поруч. Російські війська регулярно здійснюють наступальні дії на цьому напрямку, ведуть артилерійські та мінометні обстріли, а також завдають ударів керованими авіаційними бомбами (КАБ). Тому ситуація в районі залишається вкрай небезпечною.
Чому риболовля на Трав’янському водосховищі зараз неможлива?
Знищення самої водойми
Улітку 2025 року внаслідок російського обстрілу було серйозно пошкоджено гідротехнічну споруду водосховища — шахтний водоскид та водоскидний вузол дамби. Через руйнування вода почала неконтрольовано сходити, і водосховище втратило понад дві третини свого об’єму.
Колись велика водойма площею майже 600 гектарів фактично перетворилася на обмілілу ділянку русла річки Харків. Разом із водою було втрачено значну частину рибних запасів: частина риби загинула через різке падіння рівня води, інша — мігрувала вниз за течією.
Мінна небезпека
Околиці водосховища, прибережні території, лісосмуги, польові дороги та колишні ділянки дна можуть містити вибухонебезпечні предмети та залишки боєприпасів.
Перебування на березі, прогулянки або спроби дістатися до колишніх рибальських місць становлять пряму загрозу життю.
Поїздки до району Липців без офіційного дозволу та перевіреної інформації щодо безпекової ситуації можуть бути небезпечними.
Екологічні наслідки
Руйнування Трав’янського водосховища стало серйозним ударом для місцевої природи. Протягом понад п’ятдесяти років водойма формувала власну екосистему: тут мешкали десятки видів водних організмів, гніздилися птахи, а прибережна зона стала важливим природним середовищем.
Втрата більшої частини водного дзеркала призвела до пересихання окремих ділянок, загибелі водної флори й фауни та порушення природного балансу річки Харків.
Як дістатися
До війни до Трав’янського водосховища було легко дістатися автомобілем із Харкова через селище Липці. Відстань від міста становила приблизно 25–30 км, а дорога займала близько 40 хвилин.
Однак у сучасних умовах маршрут має лише історичне значення. Через близькість до державного кордону та зони активних бойових дій відвідування території може бути заборонене або становити смертельну небезпеку.
Трав’янське водосховище — це приклад того, як колись популярна рибальська та відпочинкова водойма може бути знищена війною. Побудована у 1972 році для забезпечення Харкова водою, вона десятиліттями служила людям, даруючи чудову риболовлю, пляжний відпочинок і мальовничі краєвиди.
Сьогодні ж Трав’янка — це територія екологічної трагедії та нагадування про руйнівні наслідки російської агресії. Поки тривають бойові дії та не відновлено гідротехнічні споруди, повернення водойми до її колишнього стану залишається питанням майбутнього.
Коментарів поки немає — будьте першим.