Олександрівське водосховище — руслове водосховище на річці Мокрий Мерчик (басейн Дніпра), розташоване у Богодухівському (раніше — Краснокутському) районі Харківської області, біля селища Олександрівка.

Основні характеристики

Водосховище побудовано в 1973 році (за іншими даними — 1977 році) за проєктом Харківської філії інституту "Укрдіпроводгосп", і нині належить Краснокутському міжрайонному управлінню водного господарства.

Площа водойми при нормальному підпірному рівні (133,5 м) становить 352 гектари. Повний об'єм — 11–11,4 млн м³ (дані різних організацій трохи відрізняються), корисний об'єм — 10,8 млн м³. Довжина водосховища — 6,35 км, середня ширина — 0,55 км, максимальна — 1,6 км. Середня глибина — 3,21 метра (за іншими даними прибережна зона прогрівається при середній глибині 2–3 метри), максимальна — 6,5 метра, хоча біля греблі трапляються й глибини до 6–8 метрів.

Площа водозбірного басейну становить 193 км². Гребля — глуха земляна, довжиною 669 метрів, висотою 8,7 метра. Водоскидна споруда — шахтний водоскид із монолітного залізобетону розмірами 7,0×9,5 м, з триочковим тунелем довжиною 32,4 метра.

Призначення водойми

Головне призначення водосховища — зволоження осушених земель у заплавах річок Мерла й Мерчик, а також зрошення. Окрім цього, водойма виконує важливу рибогосподарську функцію: трубчатий водовипуск зі сталевої труби діаметром 400 мм подає воду до риборозплідника АРВК "Богодухівський рибгосп", розташованого в нижньому б'єфі. Акваторію самого водосховища використовує для риборозведення приватне підприємство "Рибхоз".

Саме цей рибогосподарський статус і визначає всі особливості сучасного доступу до водойми, про які варто детально розповісти нижче.

Яка риба тут водиться

У водоймі водяться великий короп (сазан), білий амур, товстолобик, карась, окунь, плітка та щука.

Платно чи безкоштовно: розбираємося в нюансах

Це найважливіше питання для будь-кого, хто планує поїздку, і тут варто розповісти все максимально чесно й детально, бо ситуація неоднозначна.

Олександрівське водосховище офіційно закріплене за рибогосподарським підприємством, яке зариблює водойму коропом, товстолобиком та білим амуром. Через це на практиці риболовля тут переважно платна: представники охорони стягують плату за добовий чи денний білет з берега.

Водночас є важливий юридичний нюанс, про який варто знати. Згідно з Водним кодексом України, орендар не має права забороняти любительський лов так званої "абсолютно дикої" риби — наприклад, верховодки, окуня чи плітки — яка не була штучно запущена в водойму. Тобто формально частина риби тут залишається предметом безкоштовного загального права на любительське рибальство.

Проблема в тому, що на практиці довести охороні, що ви приїхали виключно за дрібним окунем на мікроджиг і не плануєте чіпати їхнього комерційного коропа чи амура, вкрай складно. Тому в реальності більшості рибалок доводиться купувати стандартний рибальський квиток незалежно від того, на яку саме рибу вони фактично націлені.

Окремо варто знати про пільги: безкоштовно або зі знижками часто дозволяють рибалити місцевим жителям — дачникам та селянам з Олександрівки, — але це вирішується на розсуд адміністрації, а не є гарантованим правом.

Практичний висновок: збираючись на Олександрівське водосховище, закладайте в бюджет помірну плату за місце для берегового лову та обов'язково уточнюйте поточний ліміт вилову риби на одну особу безпосередньо в єгерів на місці.

Популярні точки лову та рельєф

Водойма досить велика, витягнута за руслом річки. Головні локації діляться за типом риби, на яку плануєте полювати.

Зона біля греблі (дамби). Тут найбільші глибини (до 6–8 метрів) — найкраща точка для полювання на хижака: судака, великого окуня, щуку. Рибалки тут часто простукують дно джигом у пошуках перспективних бровок.

Затоплене русло та коряжники. Проходять уздовж усього водосховища. Сюди з'їжджаються любителі ловити великого коропа й білого амура. Варто мати міцні снасті через серйозний ризик зачепів.

Пологі глиняно-піщані береги. Чудово підходять для класичного фідерного та поплавцевого лову карася, плітки та лина.

Риболовля з човна: правила

Ловити з човна на водосховищі можна (поза періодами заборон, про які нижче), і для багатьох це єдиний спосіб дістатися до найперспективніших руслових бровок та коряжників. Бажано використовувати ехолот, щоб знайти перепади глибин стариці річки Мокрий Мерчик, де зазвичай тримається товстолобик та великий короп.

Воєнні обмеження на човни: критично важлива інформація

Тут варто розповісти детально, оскільки ситуація з човнами на цій водоймі особлива і має два рівні обмежень одночасно.

По-перше, загальнообласна воєнна заборона. У Харківській області через воєнний стан діє повна й сувора заборона на навігацію будь-яких малих суден та цивільних човнів. Це офіційне рішення Регіональної комісії з питань ТЕБ та НС, ухвалене ще в 2022 році, і воно залишається чинним для всіх цивільних водних об'єктів області на весь період дії воєнного стану.

Це означає: плавати на човнах категорично заборонено. Навіть звичайний надувний чи весловий рибальський човен використовувати не можна. Порушення цієї заборони цивільними особами тягне за собою затримання рибоохоронним патрулем чи поліцією, конфіскацію плавзасобу та значні штрафи. Рибалити у дозволені періоди року можна виключно з берега.

По-друге, окреме обмеження через рибогосподарський статус. Навіть якби не діяла воєнна заборона, на цій конкретній водоймі є додаткове обмеження: оскільки підприємство-орендар займається промисловим вирощуванням і утриманням водних біоресурсів, право на використання спеціальних технологічних суден мають виключно працівники цього господарства — для догляду за рибою та її відлову. Звичайним рибалкам-любителям виходити на воду на човнах заборонено навіть поза воєнним станом.

Тобто два фактори накладаються один на одного, і результат той самий: на сьогодні рибалити тут можна тільки з берега.

Відпочинок та рекреація

Береги водойми місцями заросли очеретом, але є багато зручних чистих галявин для наметів. Навколо розташовані мальовничі пагорби та невеликі переліски.

Інфраструктура переважно дика — організованих великих турбаз безпосередньо на березі обмаль, тож усе спорядження та питну воду краще брати з собою. Вода прогрівається швидко через помірні глибини, що робить водойму привабливою і для купання в теплий сезон.

Як дістатися з Харкова

Відстань від Харкова становить близько 70–80 км, залежно від обраного берега.

Основний маршрут. Виїжджайте з Харкова по київській трасі М03 у бік Валок, або через Новий/Старий Мерчик. Далі рухайтеся у напрямку селища Мурафа або Шарівка. Кінцевий орієнтир — селище Олександрівка.

Якість дороги. До великих сіл веде асфальтоване покриття, проте безпосередні підʼїзди до води — це ґрунтові дороги.

Порада на випадок дощу. Якщо прогнозують зливу, краще залишати автомобіль на височинах або ближче до твердого покриття — місцевий чорнозем розмиває дуже швидко.

Що подивитися поруч. Поїздку на водосховище можна чудово поєднати з візитом до знаменитого палацово-паркового комплексу "Шарівський замок", розташованого відносно недалеко.

Олександрівське водосховище (Мерчик) — водойма з насправді цікавою рибою (трофейний короп, товстолобик, щука), але й з певними юридичними та практичними складнощами доступу. Формально частина "дикої" риби тут підпадає під безкоштовне любительське право, але на практиці майже всім доведеться купувати квиток через рибогосподарський статус водойми. До цього додається повна заборона човнів — і через воєнний стан в області, і через окремі правила самого рибгоспу.