Рибалка з Києва Ян Порєзов поділився у групі "Рибалки Києва" звітом про вечірню риболовлю, яка почалась із сумнівів, а закінчилась феєричним кльовом окуня.

Спекотний старт

За словами Яна, після важкої ночі він довго вагався, чи варто взагалі виїжджати на водойму. Втім, бажання відновити сили на природі перемогло — рибалка сів на старий велосипед і о 18:20 був уже на березі. День видався аномально спекотним: удень термометр в авто показував +46°C на сонці, а ввечері температура все ще трималась на позначці +36°C.

Пошук риби без результату

Спека одразу далася взнаки — клювання практично не було. Рибалка навіть відмовився від перевіреного "козирного" переката і вирушив обстежувати інші ділянки водойми. До 19:00 він прискіпливо обловив три перспективні місця — жодного контакту з рибою. Ще пів години пошуків на двох нових локаціях принесли лише трьох невеликих окунів.

Несподіваний перелом

О 19:30, вже налаштувавшись згортати снасті, скупатися й їхати додому, Ян вирішив зробити ще кілька контрольних закидів на новому місці. Це рішення виявилося вирішальним.

За словами рибалки, враження було таке, ніби приманка потрапила прямісінько в "натовп окунів" — риба атакувала мало не на кожній проводці, і техніка подачі приманки практично не мала значення. Найкраще спрацювала довга ступінчаста проводка: 5–7 обертів котушки з паузою. Окунь брав як на рівномірній проводці, так і на падінні приманки — причому клювало і на дальніх забросах, і буквально під ногами.

Головною умовою успіху рибалка назвав постійну присутність приманки у воді — і саме тейлспінер, хоча інших приманок він того вечора й не пробував.

Підсумок вечора

Активний кльов тривав рівно годину. О 20:30 Ян завершив риболовлю, забравши на тараньку 15 екземплярів, тоді як загальний улов за вечір склав 4–5 десятків окунів.

Додому рибалка повертався вже на заході сонця — під аромати луговий трав, вечірню прохолоду в низинах і пташиний спів, який став приємним завершенням несподівано вдалого виїзду.