Косівське водосховище — штучна водойма на річці Рось (басейн Дніпра), розташована на межі колишніх Тетіївського та Володарського районів, нині — Білоцерківського району Київської області. Це найвища за течією водойма на Росі.

Основні характеристики

Площа поверхні водосховища становить 1,3 км² (378 га), максимальна глибина — 5 метрів. Балансоутримувач водойми — Басейнове управління водних ресурсів річки Рось.

Головне призначення водосховища комплексне, але першочергове завдання — регулювання водних ресурсів Росі у багатоводний та маловодний періоди року. Особливо важливо, що водойма забезпечує підтримання витрат води для нижче розташованих водних об'єктів усього басейну.

Історія експлуатації та технічні особливості

Водосховище працює з 1986 року. За цей час виконали значні обсяги робіт — закріпили берегову лінію та відновили кріплення укосу греблі.

У 1988–1989 роках сталася серйозна ситуація: при значному наповненні водосховища та сильному вітрі рівень води майже досяг верху греблі, через що пошкодилося бетонне кріплення напірного укосу. Згодом його відремонтували кам'яним накидом. Щоб зупинити хвильову абразію берегів, за час експлуатації водойми захистили береги на загальній довжині 3,1 км.

Цікавий технічний факт: саме тут вперше серед подібних об'єктів побудували сифонні водовипуски для підтримання екологічних витрат води — це знадобилося у зв'язку з ремонтом донного водовипуску.

Зариблення водойми

Косівське водосховище активно зариблюють рослиноїдними та коропатими видами риб. В одному з масштабних випадків зариблення до водойми випустили понад 85 тисяч однорічок загальною вагою майже 7 тонн: 75,6 тисячі екземплярів товстолоба, майже 6,1 тисячі екземплярів білого амура та майже 3,8 тисячі екземплярів коропа.

Зариблення здійснювалося за кошти користувача спеціального товарного рибного господарства, відповідно до науково-біологічного обґрунтування, під контролем працівників Київського рибоохоронного патруля. Як зазначив тимчасово виконуючий обов'язки голови Держрибагентства Ігор Клименок, подібні зариблення залишаються стратегічно важливими для рибного господарства й екосистеми країни загалом, попри всі складнощі, які створила повномасштабна війна.

Яка риба тут водиться

Завдяки масштабним екологічним заходам Держрибагентства та рибоохоронного патруля у водоймі сформувалася стійка популяція кількох видів риби.

Товстолоб (білий та строкатий) — основа штучного зариблення, його випускають десятками тисяч особин спеціально для очищення води від водоростей.

Білий амур — активно запускається для боротьби із заростанням верхів'їв водойми.

Короп (дзеркальний та звичайний) — добре приживається, трапляються й вагомі екземпляри.

Аборигенні види — карась, плітка, окунь, а також хижа щука, що полює в заростях очерету.

Де краще ловити

У верхів'ях водосховища, у районі впадіння Росі — мілководні ділянки, які швидко прогріваються. Тут багато водної рослинності, де любить стояти карась, плітка та молодий короп.

Біля греблі та гідровузла — глибші місця, до 5 метрів, що більше підходять для лову великого товстолоба або донної риболовлі на фідер.

Північний берег, з боку села Косівка — зручні підходи до води та піщані зони, комфортні для розміщення зі снастями.

Юридична ситуація навколо водойми

Тут варто розповісти про важливий судовий процес, що наразі триває. У січні 2024 року Білоцерківська окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Київської області з вимогою повернути водойму площею 378 гектарів у державну власність.

Суть порушення: приватне товариство понад 6 років здійснювало промисловий вилов та розведення риби на підставі так званого Режиму рибогосподарської експлуатації. На думку прокуратури, цей документ не є законною підставою для користування водою — підприємство мало укласти повноцінний договір оренди землі під водою та самого водного об'єкта, а також сплачувати кошти до бюджету.

Остаточного рішення щодо саме цієї водойми у відкритому доступі поки немає, справа перебуває на розгляді. Водночас подібні позови прокуратури на Київщині — наприклад, щодо Саливонківського водосховища чи водойми на річці Красна — суд уже повністю задовольнив на користь держави, тож є підстави очікувати подібного результату і в цій справі.

Як дістатися

Водосховище розташоване приблизно за 140 км на південь від Києва, на межі колишніх Володарського та Тетіївського районів.

На власному авто. З Києва виїжджайте по трасі Е95 (Київ — Одеса) до Білої Церкви. Після Білої Церкви поверніть на трасу Р17 у напрямку Володарки. Рухайтеся через Володарку в бік Тетієва до села Косівка — водосховище розташоване безпосередньо біля села.

Громадським транспортом. З автостанції "Київ" (Центральний залізничний вокзал) або автостанції "Південна" курсують прямі чи транзитні рейсові автобуси до Тетієва або Володарки. Зупинитися потрібно в селі Косівка, звідки до берега водойми всього кілька хвилин пішки.

Косівське водосховище — водойма з серйозною інженерною історією (включно з аварійною ситуацією 1988–1989 років та унікальними сифонними водовипусками) і активним статусом спеціального товарного рибного господарства, що забезпечує масштабне регулярне зариблення товстолобом, амуром і коропом. Станом на 2026 рік водойма перебуває в центрі судового процесу про повернення державі — подібно до кількох інших водойм Київщини, де суд уже ухвалив рішення на користь держави. Для риболовлі тут є непоганий вибір локацій: мілководні верхів'я для карася й плітки, глибока зона біля греблі для товстолоба та фідера, і зручний північний берег біля Косівки для комфортного розміщення зі снастями.