Софіївське водосховище розташоване на річці Інгул, у межах Регіонального ландшафтного парку "Приінгульський", у Баштанському (раніше — Новобузькому) районі Миколаївської області. Дамба водосховища стоїть на північ від села Софіївки.

Основні характеристики

Водосховище споруджено в 1968 році. Площа становить 4,7 км² (приблизно 470 гектарів), повний об'єм — 36 млн м³, корисний — 31,0 млн м³. Водойма простягається з півдня на північ на 18 кілометрів, пересічна ширина — 0,26 км, максимальна — 0,7 км. Пересічна глибина — 7,65 метра, максимальна сягає 19,5 метра (в окремих локаціях рибалки згадують глибини до 18 метрів біля дамби).

Береги водосховища подекуди круті, кам'янисті, з виходом кристалічних порід — саме ця особливість надає водоймі неповторного, майже гірського вигляду серед типово степового ландшафту Миколаївщини.

Водойму утворюють дві споруди: 300-метрова земляна дамба із шириною в підошві 140 метрів, та 245-метрова бетонна гребля. Потужність верхнього водоскиду становить 1245 м³/с, донного — 14,3 м³/с, сифонного — 4,9 м³/с.

Особливості води

Мінералізація води коливається в межах 800–3500 мг/м³, з максимумом навесні та влітку. Вода сульфатно-хлоридно-натрієвого типу, доволі збагачена азотом і фосфором, містить значну кількість органічних сполук.

Пересічна температура води: у квітні +10°C, у червні +25°C, у жовтні +13,6°C. Влітку на водоймі, як і на багатьох подібних водосховищах, спостерігається цвітіння води.

Статус заповідної території

Софіївське водосховище розташоване в межах заповідної території — Регіонального ландшафтного парку "Приінгульський", і додатково тут створено окремий гідрологічний заказник. Водойму використовують для технічного водозабезпечення населення Баштанського району, а також для зрошування й рибництва. Вздовж берегів облаштовані зони відпочинку.

Яка риба тут водиться

За офіційними даними, у водоймі водяться в'язь, йорж, краснопірка, лящ та плітка. Рибалки на практиці підтверджують значно багатший видовий склад: короп (зокрема й дзеркальний), карась, щука, сом, судак та плітка.

Водойма вважається дуже перспективною саме по хижій рибі — її тут достатньо.

Оскільки територія входить до складу ландшафтного парку, рибоохоронний патруль тут працює суворо: не можна перевищувати добову норму вилову (до 3 кг плюс одна трофейна рибина) і порушувати нерестові заборони.

Чи можна ловити з човна під час війни

Вихід на воду на цивільних човнах суворо заборонено. Через дію воєнного стану в Миколаївській області, як і в більшості прифронтових та деокупованих регіонів, діє заборона на навігацію для маломірних, моторних, вітрильних і спортивних суден на всіх внутрішніх водоймах. Рибалити дозволено виключно з берега.

Це особливо прикро з огляду на те, що рибалки у відгуках згадують неймовірний фідерний і спінінговий лов саме "з води" в минулі роки. Проте наразі вихід на воду загрожує серйозним штрафом та вилученням плавзасобу — ризикувати заради риболовлі точно не варто.

Популярні локації

Водосховище величезне (понад 10 км завдовжки), тому місця для лову ділять на кілька основних зон.

Район дамби (біля села Софіївка). Найпопулярніше місце завдяки найпростішому під'їзду. Тут великі глибини (до 18 метрів) — добре підходить для лову судака на джиг та білої риби (лящ, плітка) на фідер.

Скелястий каньйон біля села Пелагеївка. Неймовірно мальовнича зона — на березі височіє діючий Свято-Михайлівський жіночий монастир. Локація відома великою кількістю хижака (окунь, щука, судак), який тримається біля затоплених каменів і скелястих звалів.

"Очеретяні плавні" (верхня частина водосховища). Ближче до місця, де Інгул впадає у водосховище. Береги тут сильно зарослі очеретом, є багато прогалин для рибалок — найкраще місце для любителів поплавцевої та фідерної ловлі великого карася та коропа.

Відгуки рибалок

Плюси. Рибалки одностайно хвалять краєвиди — скелі, чисту воду, загальний масштаб водойми. Риби дійсно багато, і вона різноманітна. Ті, хто вміє підбирати "ключик" до великої дикої водойми, стабільно ловлять великих лящів та залікових судаків.

Мінуси. Головна скарга останніх років — велика кількість побутового сміття, яке залишають недобросовісні відвідувачі-"дикуни". Також рибалки відзначають, що риба тут вередлива через велику природну кормову базу, тож без якісного підгодовування та знання рельєфу дна можна залишитися без улову.

Інфраструктура

Інфраструктура практично відсутня — це зона для справжнього дикого відпочинку. Тут немає спеціально обладнаних платних вимостків, баз відпочинку чи оренди будиночків безпосередньо на воді. Увесь лов і ночівля відбуваються у форматі кемпінгу — з власними наметами, газовими павільйонами та запасом питної води. Продукти й базові речі можна придбати лише в магазинах навколишніх сіл — Софіївки та Пелагеївки.

Як дістатися

Водосховище розташоване приблизно за 100 км від Миколаєва та за 15–20 км від міста Новий Буг.

Основний маршрут. Рухайтеся автошляхом Н-11 (Миколаїв — Дніпро). Потрібно доїхати до села Новополтавка або рухатися безпосередньо до Нового Бугу.

Поворот до водойми. Від Нового Бугу або через Воссіятське поверніть у бік села Софіївка. До самої Софіївки та дамби веде нормальна дорога.

Під'їзд до води. Спуски безпосередньо до берегової лінії у віддалені місця (особливо біля Пелагеївки) — це ґрунтові дороги через поля. У суху погоду проїде будь-яке авто, але після сильних дощів місцевий чорнозем розмиває так, що дістатися зможе лише повнопривідний позашляховик.

Софіївське водосховище — одна з найбільш мальовничих риболовних локацій Миколаївщини: скелясті береги, кристалічні породи, а біля Пелагеївки навіть діючий монастир на тлі затопленого каньйону. Тут водиться багатий набір риби — від коропа й карася до судака й сома, причому водойма особливо славиться хижаком. Головні нюанси: статус заповідної території з суворим контролем рибоохоронного патруля, заборона на човни під час воєнного стану, повна відсутність комерційної інфраструктури і необхідність уточнювати умови оплати на конкретній ділянці, яку оберете для риболовлі.