Вугор європейський

Статевої зрілості досягають у віці близько шести років. Відкладання ікри відбувається у Саргасовому морі на глибині до 1000 метрів, після нересту дорослі особини гинуть. Личинки, що з'являються з ікри, підхоплюються теплою течією – Гольфстрімом та за 2-3 роки досягають берегів Європи. Мальки мають напівпрозоре тіло, тому їх називають «скляними вуграми». Після цього молоді особини заходять у річки. Там за 10–14 років континентального життя риба виростає до 60–80 сантиметрів. Потім інстинкт розмноження кличе їх назад до місця, де вони народилися і вугрі починають міграцію, довжиною у п’ять тисяч кілометрів до Саргасового моря. Риби рухаються на великих глибинах, при цьому змінюється їх зовнішній вигляд – збільшуються очі, забарвлення стає чорним, демінералізується скелет. Під час подорожі континентом, перш ніж вийти до Атлантики, у вугрів розчиняється кишечник. Їсти вони більше не можуть і покладаються тільки на накопичену енергію.