У Луцькому районі Волинської області, між селами Мирославка і Пожарки, розташована невелика, але доволі цікава рибальська локація — лагуна перед дамбою на річці Лютиця, у районі Забари. Це місце виглядає скромно: заплавні ділянки, канави, невеликі розливи води, але саме така простота і приваблює рибалок, які шукають спокій і мінімум людей.

Лютиця сама по собі — невелика рівнинна річка Полісся, права притока Стоходу. Вона протікає серед луків і болотистих заплав, має м’яку течію і піщане або мулисте дно. Біля Забари її характер ще більш «тихий», а місцями навіть непередбачуваний через канави і розливи, які можуть пересихати в спекотні періоди.

Що являє собою місце біля дамби

Лагуна перед дамбою та прилеглі канави — це фактично залишки природно-меліоративної системи, де вода тримається нерівномірно. В одних місцях вона стоїть стабільно, в інших — залежить від рівня річки або сезону. Саме тому риболовля тут завжди трохи «лотерея»: сьогодні є активна вода і риба, а через тиждень частина канав може бути майже сухою.

Попри це, навіть такі невеликі водойми утримують рибу, яка заходить сюди з основного русла. Найчастіше це дрібні та середні екземпляри, але для любительської риболовлі цього більш ніж достатньо.

Яка риба трапляється

У річці Лютиця та прилеглих заплавних ділянках водяться типові види для Волинського Полісся:

карась
лящ
плітка
краснопірка
окунь
іноді щука

У канави та лагуну риба заходить переважно на годування або в періоди підйому води, тому улови тут нестабільні, але можливі.

Риболовля та умови

Риболовля на цій ділянці не є організованою або платною, це повністю природна, «дика» локація. Тут немає облаштованих місць, тому кожен рибалка сам обирає точку лову, орієнтуючись на рельєф, рослинність і рівень води.

Найкращі результати зазвичай дають ранкові та вечірні години, коли риба виходить у мілководні заплави. Влітку добре працюють прості наживки — опариш, тісто, перловка або зернові насадки, а на хижу рибу — невеликі живці або блешні.

Окремо варто враховувати, що річка Лютиця входить у систему природоохоронних територій, тому не всюди дозволена активна риболовля, і частина ділянок може мати обмеження, пов’язані із заповідним режимом.

Особливості водойми

Головна особливість цієї локації — її мінливість. Тут немає стабільної «стаціонарної» води, як у великих ставках. Канави можуть наповнюватися і пересихати залежно від сезону, а риба постійно переміщується між основним руслом і заплавами.

Через це рибалка тут більше нагадує пошук: потрібно читати воду, знаходити ямки, повороти і ділянки з рослинністю, де тримається риба.

Як дістатися

Доїзд до цієї локації зазвичай проходить через Луцьк або Ковель. Найзручніше орієнтуватися на станцію Переспа, яка знаходиться приблизно за кілька кілометрів від рибальських точок. Від неї можна дістатися пішки або місцевим транспортом до району мосту між селами Мильськ і Залісці, а далі — у бік заплав і лагуни.

Автомобілем маршрут проходить через основні траси Волині з подальшим заїздом у напрямку Рожища та навколишніх сіл. Зі Львова шлях займає близько трьох годин, зі столиці — значно довше, з пересадками або через залізничне сполучення до Луцька чи Ковеля.

Лагуна біля Забари на річці Лютиця — це не класична рибальська база і не впорядкована водойма. Це жива поліська заплава, яка постійно змінюється разом із рівнем води і сезоном. Тут немає гарантії улову, зате є тиша, мінімум людей і справжня «дика» риболовля.

Такі місця цінні саме своєю непередбачуваністю: сьогодні це майже суха канава, а завтра — активна точка з карасем і краснопіркою.