Кременчуцьке водосховище — одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро, розташоване на території Полтавської, Кіровоградської та Черкаської областей, між Канівським та Кам'янським водосховищами. Через свої розміри водойму часто й заслужено називають Кременчуцьким морем.

Основні характеристики

Водосховище створили греблею Кременчуцької ГЕС, заповнили водою в 1959–1961 роках. За площею це найбільше водосховище в Україні — 2250–2252 км² (за різними джерелами), а за об'ємом — 13,5 км³, що ставить його на одне з перших місць у країні. Довжина водойми сягає 185 км, найбільша ширина — 30 км, найбільша глибина — 28 метрів. Довжина берегової лінії — 800 км. Коливання рівня води становить 5,25 м, регулювання стоку — сезонне.

Береги водосховища високі — до 30–40 метрів, урвисті, з активними ерозійними процесами. Берег переважно піщаний, попід кручами, розділеними ярами. Взимку водойма замерзає — приблизно з кінця грудня до середини березня, товщина льоду зазвичай сягає 50 см, іноді й до 80 см. Водообмін у водосховищі відбувається лише 2,5–4 рази на рік.

На берегах водосховища розташовані міста Канів, Черкаси, Світловодськ та Кременчук.

Цікаві факти про масштаб водойми

Кілька порівнянь добре передають справжній розмір цього "моря". Водна площа Кременчуцького водосховища майже дорівнює території держави Люксембург. На території штучної водойми могли б вміститися 32 міста, як Черкаси, чотири Чикаго або два Санкт-Петербурги. Водосховище на 17,5 метра глибше за озеро Чад в Африці та на 13 метрів глибше за Великі солоні озера у США.

Є й історичні легенди про дно водойми: оскільки Дніпром у давнину проходив шлях "із варягів у греки", за твердженням деяких істориків, на дні водосховища цілком імовірно можуть лежати уламки стародавніх скандинавських кораблів. Дайвери ж розповідають, що неподалік Черкас на невеликій глибині бачили кістяк мамонта.

Історія створення

Уперше ідея будівництва Кременчуцького гідровузла й "рукотворних морів" з'явилася ще 1932 року — через необхідність вирішення енергетичних завдань. Тоді від задуму практично відмовилися: витрати виявилися завеликими, а вигоди — недостатніми.

До ідеї повернулися у 1940-х роках, і наприкінці 1949-го було ухвалено остаточне рішення про створення водосховища. Окрім енергетичних завдань УРСР, існує поширена думка про додаткове військово-стратегічне значення проєкту: у випадку наступу щойно створеного блоку НАТО каскад гребель мав бути зруйнований авіаударами, що утворило б уздовж усієї республіки болото завширшки 40–50 км, непрохідне для ворожої техніки.

У 1956 році майбутнім переселенцям офіційно оголосили про "плани партії", а в 1959–1961 роках водосховище заповнили повністю.

17 листопада 2024 року дамба водосховища була пошкоджена внаслідок вибуху російської ракети — це нагадування про те, що об'єкт є критичною інфраструктурою і залишається потенційною ціллю в умовах війни.

Затоплені поселення

При заповненні водосховища було затоплено 212 населених пунктів — 39,6 тисячі дворів із населенням 133 тисячі осіб. Найбільшим із затоплених міст був Новогеоргіївськ.

На лівому березі під воду пішли, зокрема, Біла Голова, Більки, Бубнів, Бузьки, Велике Липське, Воїнська Гребля, Галицьке, Гусине, Дубинка, Котлів, Кулішівка, Малярівка, Мойсинці, Морозівка, Палений, Старе Липівське та десятки інших сіл. На правому березі — Адамівка, Бужин, Воронівка, Калантаїв, Крилів, Мала Андрусівка, Пеньківка, Тарасівка, Чернече, Шумейки та інші.

Чимало сіл встигли перенести із зони затоплення зі збереженням старих назв — Боровиця, Вереміївка, Вітове, Домантове, Жовнине, Леськи, Тіньки та інші. Деякі переселення відбувалися на значну відстань: село Подорожне перенесли на 20 км від колишнього місця, а село Ялинці (Лялинці) — аж на 45 км.

Затоплені та нові острови

Затоплення долини Середнього Дніпра суттєво змінило географію островів цього регіону. Зникли давні й відомі в історії острови — Богун, Королевець, Корчуватий та інші, що були частиною плавнів у місці злиття Сули з Дніпром.

Водночас з'явилося багато нових островів — часто безіменних або з новими локальними назвами, утворених із підтоплених ділянок заплави, борової тераси та колишніх дюн. Найкраще давні острови збереглися у верхній, річковій частині водосховища: Круглик, Шелестів, Просеред, Плавучий та інші. У нижній, озерній частині найбільшим островом є Жовнин, поряд розташований Вереміївський — обидва колишні піщані дюни. У Сулинській затоці відомі острови Галицький, Кулішівський, Романові Горби та інші.

Флора і фауна

Температурний режим у теплий період року сприяє розвитку зоо- та фітопланктону. На мілководді найпоширеніша цицанія широколиста, очерет, рогіз вузьколистий, лепешняк, рдесник, біле латаття та кушир темно-зелений.

Влітку на водоймі спостерігається помітне "цвітіння води" — цей процес охоплює до 70% площі водосховища, особливо в південній частині та затоках, що погіршує якість води в цей період.

Фауна водойми багата: 154 види зоопланктону, 180 видів донних безхребетних, до 50 видів риб (зокрема лящ, судак, короп, плітка, синець, тюлька). Мілководдя вздовж лівого берега служить місцем гніздування багатьох видів птахів. Тут водяться бобер, ондатра, а в острівній частині — видра, єнотоподібний собака, лисиця та горностай.

Природно-заповідний фонд

У межах водосховища розташовано чимало об'єктів природно-заповідного фонду: Канівський природний заповідник, Нижньосульський національний природний парк, а також заказники — Кединогірський, Липівський орнітологічний, Осокінські острови, Пташині острови, Рогозинські острови, Кінські острови, Пташиний базар, острови Обеліск, Лисячий, Плавучий та інші.

Притоки в межах водосховища

З правого берега в Дніпро тут впадають Рось, Вільшанка, Ірдинка, Тясмин і Цибульник. З лівого берега — Супій, Золотоношка, Ірклій, Коврай, Сула та Крива Руда.

Риболовля на водосховищі

Кременчуцьке водосховище справедливо вважають справжньою меккою для рибалок в Україні — завдяки величезному розмаїттю видів риби та рекордним трофеям. Водночас через "морські" масштаби водойми успіх риболовлі тут критично залежить від правильного вибору місця та сезону.

Яка риба ловиться

Хижак. Судак — головний трофей штучних руслових брівок. Щука — величезні екземпляри ловляться на мілководдях, у плавнях та затоках. Окунь активно клює біля кам'янистих берегів і насипів. Великий сом тримається глибин біля греблі.

Біла риба. Лящ — справжній символ Кременчуцького водосховища, ловиться на бортові вудки та фідер. Крупна плітка (тут її називають "морською" плітвою через розмір), а також карась, густера та короп.

Популярні рибальські локації

Узбережжя Кременчуцького моря умовно ділять на три зони, кожна зі своїми особливостями.

Верхня ділянка (від Канева до Черкас). Тут водосховище більше схоже на широку річку з багатьма островами, протоками та помірною течією — ідеальне місце для лову з берега і на фідер.

• Черкаси (район мосту та намивних дамб) — чудові місця для лову ляща та плітки на фідер прямо з берега, а на джиг із човна в районі фарватеру добре береться судак.

• Панське (Панське-1) — селище прямо на залізничній дамбі серед водосховища, куди з'їжджаються сотні рибалок за карасем, лящем та окунем.

• Червона Слобода / Леськи — місця з пологими спусками до води. Влітку тут чудово ловиться біла риба з берега на дальні закиди, а восени — щука в прибережній траві.

Середня (найширша) ділянка. Ширина водойми тут сягає 25–30 км, береги часто круті, тож риболовля з берега ускладнена — найкраще рибалити з човна або на фідер у визначених точках.

• Градизьк (район гори Пивиха) — відоме місце для лову трофейного судака та великого окуня, тут є кам'янисті гряди, де хижак полює на малька. Важливе попередження: через високі хвилі риболовля на човні під час вітру тут може бути небезпечною.

• Кедрова Гора (біля смт Чорнобай) — мальовниче місце з глибинами та бровками поблизу берега, популярне серед шанувальників лову коропа та великого ляща.

• Тіньки / Боровиця (Чигиринський район) — глибоководні ділянки біля правого берега, сюди їдуть за судаком на джиг та великим сомом "на квок".

Нижня ділянка (пригреблева зона). Максимальні глибини — до 20–28 метрів — та величезні водні простори.

• Світловодськ (район ГЕС та Самусіївки) — місця лову великого донного хижака (судак, сом), а також популярна риболовля у затоках і колишніх кар'єрах поблизу міста, де ловиться щука та лин.

• Власівка — локація на лівому березі біля Світловодська, з багатьма кам'янистими насипами, де чудово ловиться окунь на мікроджиг та плітка навесні.

Особливості та секрети риболовлі

Човен — запорука успіху. Більшість перспективних місць — руслові бровки, затоплені вирубки, ями — розташовані далеко від берега. Без човна та ехолота знайти великого судака чи сома вкрай важко.

Фактор "митниці" (течії). Клювання риби дуже прив'язане до роботи Кременчуцької ГЕС. Коли ГЕС скидає воду і з'являється течія (рибалки кажуть "дали воду"), риба активізується і починає шалено клювати. У повний штиль без течії риба зазвичай "стоїть" і клює значно гірше.

Безпека понад усе. Через величезну площу водосховища тут часто підіймаються штормові хвилі висотою понад 1–2 метри. Перед виходом на воду завжди варто перевіряти прогноз вітру та обов'язково мати рятувальні жилети.

Цвітіння води. Починаючи з другої половини липня й протягом серпня вода сильно цвіте — розвиваються синьо-зелені водорості. У цей період риба відходить від мілководь на глибину або в зони з течією, оскільки у квітучій воді відчутно бракує кисню.

Влітку береги всіяні компаніями відпочивальників, що приїхали засмагати й купатися, а взимку тут традиційно багато рибалок, зокрема на льоду.

Особливо вражаючі краєвиди відкриваються в районі дамби на під'їзді до Черкас із півночі — найкрасивіше тут на сході й заході сонця.

Заходи безпеки

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба з надзвичайних ситуацій та Український гідрометеорологічний центр. З огляду на пошкодження дамби внаслідок ракетного удару в листопаді 2024 року, перед поїздкою варто враховувати актуальну безпекову ситуацію в регіоні.

Як дістатися

Доїхати до Кременчуцького водосховища можна на автомобілі з Києва, Черкас, Полтави чи Дніпра. Основна дорога на лівому березі — Н08, на правому — Р10. Також сюди курсують автобуси, що прямують до Черкас, Світловодська та Кременчука.

Кременчуцьке водосховище — справжній гігант серед українських водойм, який за площею перевершує всі інші водосховища країни і вражає масштабом навіть у порівнянні з відомими світовими озерами. Тут є все для серйозної риболовлі: до 50 видів риби, трофейний судак і сом у глибоких ямах, лящ-символ водойми на фідер, а також десятки конкретних локацій під різні снасті — від мілководь верхньої ділянки до пригреблевих глибин біля Світловодська. Водночас це водойма з непростою історією — сотні затоплених сіл, драматичні обставини створення в радянську епоху, і нагадування про сучасні воєнні ризики у вигляді пошкодженої дамби 2024 року. Перед поїздкою варто враховувати і сезонність (літнє цвітіння води, роботу ГЕС, що впливає на клювання, зимовий лід), і питання безпеки — як на воді під час хвилювання, так і загальну ситуацію в регіоні.