Кам'янське водосховище (до 8 листопада 2017 року — Дніпродзержинське водосховище) — одне з шести великих водосховищ у каскаді на Дніпрі. Розташоване частково в Кіровоградській, Полтавській та Дніпропетровській областях.

Основні характеристики

Водосховище утворене в 1963–1964 роках унаслідок спорудження Середньодніпровської ГЕС. Площа водойми становить 567 км², об'єм води — приблизно 2,45 км³. Довжина сягає 114 км, ширина не перевищує 8 км, максимальна глибина — 16 метрів. Довжина берегової лінії — 360 км.

Праві береги водосховища високі (до 10–25 м), круті, подекуди урвисті, розчленовані ярами та балками. Ліві береги, навпаки, низькі (до 2–5 м) і пологі, до них прилягають мілководні ділянки. Водойма замерзає з листопада по січень, скресає в березні, товщина криги може сягати 65 см. Водообмін у водосховищі відбувається 18–20 разів на рік — це доволі активний показник порівняно з іншими дніпровськими водосховищами.

Коливання рівня води зазвичай не перевищують 0,5–1 метра, максимальні рівні спостерігаються в період весняної повені.

Гребля водосховища розташована на захід від міста Кам'янське, на ній міститься Середньодніпровська ГЕС, побудована в 1964 році. У водосховище впадають Ворскла, Псел та кілька менших річок. Найбільші міста на берегах — Кременчук, Кам'янське, Горішні Плавні та Верхньодніпровськ.

Використання водойми

Використання Кам'янського водосховища комплексне: енергетика, водний транспорт, зрошування, водопостачання, рибництво та рекреація.

Цікавий і важливий сучасний приклад такого комплексного використання: завдяки Кам'янському водосховищу розглядається можливість відновити водність річки Саксагань на Дніпропетровщині та забезпечити водою 1,4 млн людей. Через підрив росіянами греблі Каховської ГЕС і активне водозабезпечення Кривого Рогу з річки Інгулець, сусіднє Макортівське водосховище майже повністю висохло — його наповнення становить лише 19,6 млн м³ при нормі 57,8 млн м³. Одне з технічних рішень, що розглядаються — подача дніпровської води саме з Кам'янського водосховища через русло Саксагані, що потребує будівництва нового водогону довжиною близько 30 км. Це показує, наскільки важливу роль ця водойма відіграє не лише для риболовлі, а й у вирішенні серйозних водогосподарських проблем регіону.

Флора і фауна

У водосховищі поширені 177 видів водоростей та 39 видів вищих водяних рослин, що займають площу близько 55 км². Тут багато планктонних і донних безхребетних — найпростіших, ракоподібних, молюсків, комах та інших організмів. Водиться близько 30 видів риби, зокрема плітка, лящ, щука, судак, сом.

Затоплені поселення

Під час створення водосховища було затоплено значну частину прилеглої території, а мешканців переселили на нові місця. Серед затоплених населених пунктів на лівому березі — Переволочна, Олександрівка, Улянівка, Крамареве, Пархоми, Старий та Новий Орлик, Паньківка.

Зариблення водойми

Кам'янське водосховище регулярно поповнюють мальком — і державним коштом, і за рахунок компенсаційних виплат приватних компаній.

У листопаді 2019 року поблизу села Шульгівка Петриківського району відбулося зариблення за кошти ПрАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" — у водойму випустили 2500 кг (16 600 екземплярів) дволіток товстолоба середньою вагою близько 150 грамів. Товстолоб тут виконує роль природного меліоратора водойм: основу його раціону (50–70%) становлять мікроскопічні водорості, а також зелені водорості, макрофіти, ракоподібні та личинки комах.

В іншому випадку водойму поповнили 184 кілограмами коропа, білого амура та товстолоба — це зариблення відбулося коштом компанії, що проводила реконструкцію водозабірних споруд насосної станції на Дніпрі, у такий спосіб відшкодовуючи завдані рибному господарству збитки.

Найбільш масштабний приклад — нещодавнє зариблення, що розпочалося в червні: до водойми випустили понад 36 тонн молоді риби, серед якої товстолоб, сазан (короп) та білий амур.

Водночас варто знати важливий контекст: під час повномасштабної війни зариблення безпосередньо річки Дніпро (на відміну від водосховищ) припинилося — про це повідомляли в обласному управлінні Державного агентства меліорації та рибного господарства ще в січні 2023 року. Востаннє Дніпро в Дніпропетровській області зариблювали восени 2021 року, коли в річку випустили майже 1,3 млн мальків на різних ділянках — за Старими Кодаками, біля Таромського рибгоспу, у Вороній балці та в районі Діївських плавнів.

Контроль за рибним господарством

Дніпропетровський рибоохоронний патруль здійснює нагляд за діяльністю суб'єктів господарювання, які ведуть промисловий вилов на водоймах області. Під час рейдових заходів інспектори перевіряють наявність дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів, документи на право промислового рибальства, ведення звітності щодо обсягів вилову, справність технічних засобів дистанційного контролю (трекерів) на риболовних суднах, внесення інформації до електронної системи "еРибальство" та дотримання встановлених лімітів і квот.

Для звичайних громадян варто пам'ятати: під час дії воєнного стану можуть діяти окремі обмеження щодо перебування на водних об'єктах та використання плавзасобів, встановлені уповноваженими органами.

Яка риба водиться та на що ловити

У водоймі мешкає близько 30 видів риби. Найчастіше рибалки полюють на таких представників:

Судак. Активно виходить на полювання в літню спеку. Його шукають спінінгом на глибинних бровках, руслових звалах та серед коряжників. Найкраще працює силікон та воблери.

Лящ та плітка. Клюють на фідерні та поплавцеві снасті. Для наживки використовують опариша, хробака та кукурудзу.

Сом та щука. Традиційні місцеві хижаки. Щуку ловлять у заростях та плавнях, а сома — на глибоких ямах, часто методом квоку або на важкий джиг.

Карась. Ловиться повсюдно біля очерету на звичайні поплавцеві вудки.

Популярні локації для риболовлі

Водосховище величезне, проте є кілька найвідоміших точок для успішного виїзду.

Район Білецьківських плавнів. Мальовнича зона з численними протоками та мілководдями — чудове місце для лову карася, плітки та щуки. Важливе попередження: варто бути уважними, щоб випадково не заїхати на територію однойменного ландшафтного парку, де діють суворі обмеження.

Околиці міста Кам'янське. Риболовля безпосередньо поблизу дамби або на міських набережних. Тут часто збираються любителі лову на фідер та береговий спінінг.

Світловодськ та район лівобережжя. Місця з різкими перепадами глибин, де русло Дніпра підходить ближче до берега. Сюди їдуть за судаком та великим лящем.

Як дістатися з Києва

Дістатися до Кам'янського водосховища з Києва (з району Позняків) найзручніше автомобілем або залізницею, залежно від того, яку частину водойми (полтавський чи дніпровський берег) ви обрали для риболовлі. Орієнтовний час у дорозі на авто становить трохи більше 5 годин.

На автомобілі

Оскільки водосховище витягнуте на багато кілометрів, є два основні варіанти доїзду.

Правий берег (Кременчук, Світловодськ, Кам'янське). З Позняків виїжджайте на Бориспільське шосе, далі рухайтеся трасою Н08 через Переяслав та Золотоношу. Біля Кременчука можна переїхати на правий берег до Світловодська або рухатися далі по Н08 у бік Кам'янського через Градизьк та Кобеляки (лівим берегом).

Лівий берег (Комсомольськ/Горішні Плавні, Світлогірське, коса Орлик). Цей берег вважається більш "диким" і популярним серед любителів наметів та фідерної риболовлі. Рухайтеся через Кременчук, далі поверніть на місцеві автошляхи у бік сіл Світлогірське або Орлик. Коса Орлик славиться глибокою акваторією, але останні кілометри дороги перед самою косою важкі для легкових автомобілів.

Громадським транспортом

Якщо їдете без великого надувного човна, можна скористатися залізницею.

До Кам'янського (Дніпропетровська область). Зі станції Дарниця або Київ-Пасажирський регулярно курсують швидкісні поїзди "Інтерсіті+" та нічні пасажирські поїзди до станції Кам'янське-Пасажирське. Звідти до дамби чи набережних міста можна доїхати місцевим таксі чи автобусом.

До Кременчука/Світловодська. Можна дістатися поїздом або міжміським автобусом з Центрального автовокзалу Києва, а далі пересісти на приміський автобус до прибережних сіл.

Заходи безпеки

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба з надзвичайних ситуацій та Український гідрометеорологічний центр. Щорічно та за нагальної потреби вони інформують Кабінет Міністрів, Раду національної безпеки й оборони та профільні комітети Верховної Ради щодо стану основних споруд ГЕС і водосховища.

Кам'янське водосховище — одна з найпопулярніших водойм для риболовлі в Дніпропетровській, Кіровоградській та Полтавській областях, що приваблює величезними акваторіями, різноманіттям риби (близько 30 видів) та шансами на серйозні трофеї — від судака на бровках до сома на квок у глибоких ямах. Регулярні масштабні зариблення (десятки тонн молоді щороку) підтримують популяцію, а вибір між правим, більш цивілізованим берегом і лівим, дикішим берегом з косою Орлик, дозволяє кожному знайти формат риболовлі під себе. Водойма відіграє і значно більшу роль для регіону — саме завдяки їй розглядають можливість відновлення водопостачання для понад мільйона людей на Дніпропетровщині.