Гамаліївське водосховище, яке місцеві найчастіше називають просто Львівським морем, розташоване в селі Гамаліївка Пустомитівського району Львівської області, між селами Гамаліївка та Запитів — лише за 5–7 км від виїзду зі Львова в районі Галицького перехрестя.

Основні характеристики

Водосховище почали будувати в кінці 1980-х — на початку 1990-х років ХХ століття. Тип водосховища — руслове, регулювання стоку багаторічне. Довжина водойми — близько 1 км. Середня глибина становить 1,8–2,1 метра, максимальна сягає 3–4 метрів — найглибші ділянки знаходяться біля гідроспоруд ТЕЦ та по старому руслу річки Яричівка.

Джерелом наповнення водосховища є потік (канал) Яричівський та струмок Млинівський. Яричівський потік є лівобережною притокою річки Полтва, що належить до басейну Західного Бугу.

Дно водойми піщане з шаром намулу, місцями сильно заростає водяними рослинами, що ускладнює виважування риби.

Призначення водойми

Гамаліївське водосховище — технічна водойма "Львівтеплоенерго", яка використовується для забезпечення Теплоцентралі "Північна" міста Львів технічною водою — для підтримання балансу водокористання, підживлення систем оборотного водопостачання та міських теплотрас.

Цікавий історичний факт: колись на місці водосховища були торфи й торф'яні озера. Берегова лінія тут майже повністю укріплена бетонною дамбою, лише з боку впадіння річки Яричівка берег залишився диким, з невеликою кількістю дерев і кущів.

На водоймі організоване спеціальне товарне рибне господарство (СТРГ "Гамаліївка"), яке проводить як промисловий, так і організований любительський вилов риби.

Як водойма змінювалася: від занедбаності до оновлення

У водойми була непроста репутація в попередні роки. Тривалий час рибалки скаржилися на серйозне браконьєрство — насамперед сітками, причому до цього мали стосунок як мешканці навколишніх сіл, так і працівники самої ТЕЦ. Через знищення малька електровудками окунь у водоймі довгий час залишався переважно дрібним через брак кормової бази. Додатковою проблемою була якість води — з боку села Дубляни в річку, а звідти й у водосховище, потрапляли неочищені стоки, через що навіть місцева плітка нерідко описувалася як хвороблива. Колишній платний пляж на водоймі через забруднення з часом закрили.

Ситуація почала помітно змінюватися з середини 2020-х років. У жовтні 2020 року відбулося велике зариблення — випустили 560 кг коропа (8485 екземплярів) та 120 кг білого амура (1200 екземплярів), з обіцянкою подальшого відновлення інших видів риби. А в червні 2021 року на водоймі провели справжнє оновлення інфраструктури: відновили дорогу, додали нові пірси для риболовлі, побудували будку охорони, встановили пересувні прожектори та камери спостереження на в'їзді й по периметру, додали смітники, альтанки, столики з лавками, мангали та дрова, а також розчистили й покосили камиш екскаватором на ділянках для спінінгування й лову на вудку.

Наприкінці 2024 року Львівський рибоохоронний патруль зафіксував ще одне масштабне зариблення — понад 5400 коропів, майже 4000 товстолобів і білого амура, тож на сьогодні ця риба вже підросла до залікових розмірів.

Яка риба тут водиться

Іхтіофауна водосховища включає окуня, щуку, судака, плітку, карася, коропа, йоржа та білого амура. Раніше любителі риболовлі також самостійно запускали сюди й сома.

Карась та плітка. Клюють стабільно протягом усього літа. Найкраще працюють опариш, мастирка, перловка та хробак. Карась тут переважно великий і жирний — дрібного карася у водоймі практично немає.

Короп та білий амур. Через велику кількість природного корму на дні (наслідок колишніх торфовищ) ці види доволі вередливі та насичені, тож привабити їх непросто. Добре реагують на солодкі бойли (полуниця, слива) та кукурудзу.

Хижак (окунь, щука, судак). Окуня у водоймі дуже багато, але переважно дрібного розміру — до 100–150 грамів. Добре йде на дрібний силікон, наприклад Keitech Swing Impact 2" у темних кольорах. Щука та судак трапляються рідше, проте є шанс і на трофейні екземпляри.

Рибальські місця та рельєф дна

Бетонна дамба (основна зона). Майже вся берегова лінія з боку траси та сіл укріплена бетонними плитами — саме тут зосереджено близько 90% усіх рибалок. Плюс цієї зони — чисто, немає болота. Мінус — плити йдуть під кутом, тож для комфортної риболовлі потрібен стійкий род-под або спеціальні кріплення для стійок у стиках плит.

Зона очерету (хвіст водосховища). Там, де впадає річка Яричівка, берег залишається диким. Тут мілко, багато зачепів, але саме сюди часто виходить годуватися крупний амур.

Правила лову з човна

Тут варто бути особливо уважним: ловля з будь-яких човнів — надувних, пластикових, з мотором чи без — на Гамаліївці заборонена повністю. Це технічна водойма "Львівтеплоенерго", і правила безпеки та режим СТРГ не дозволяють вихід на воду на плавзасобах.

Виняток зроблено лише для техніки: охорона дозволяє використовувати прикормочні кораблики для завозу снастей і прикормки. За словами місцевих рибалок, без такого кораблика тут доволі складно взяти великого коропа, оскільки велика риба тримається далеко від берега.

Інфраструктура та парковка

Умови для відпочинку на сьогодні зросли завдяки оновленню 2021 року, проте все ще залишаються доволі мінімальними порівняно з комерційними платними ставками: альтанки, столики з мангалами та смітники є, але стаціонарних будиночків немає. Сюди переважно їдуть саме за "дикою" риболовлею — з платформою чи палаткою.

Заїхати безпосередньо на дамбу до місця лову можна за 40 грн за автомобіль. Дорога вздовж плит проїзна для будь-якого авто. Якщо не хочете платити за в'їзд, машину можна безкоштовно залишити перед шлагбаумом біля в'їзду.

Як дістатися

Водосховище розташоване всього за 5–7 км від виїзду зі Львова (в районі Галицького перехрестя), між селами Гамаліївка та Запитів.

На авто. Виїжджайте зі Львова по київській трасі (М-06). У самій Гамаліївці на світлофорі або одразу за селом поверніть ліворуч у бік дамби.

Громадським транспортом. З автостанції № 2 (вулиця Б. Хмельницького) підійде будь-яка маршрутка в напрямку Буська, Бродів, Кам'янки-Бузької або Радехова. Попросіть водія зупинити "біля Гамаліївського озера" — від зупинки до води приблизно 5 хвилин пішки.

Корисні лайфхаки для виїзду

Довгий підсак — обов'язково. Оскільки стояти доведеться на високих бетонних плитах дамби, стандартним коротким підсаком узяти рибу практично неможливо. Потрібна ручка довжиною щонайменше 3 метри.

Захист від сонця й вітру. На дамбі немає жодного дерева. Влітку тут неймовірна спека, а восени чи навесні — сильний наскрізний вітер. Обов'язково візьміть парасольку або палатку/тент, які можна надійно закріпити на бетоні.

Гамаліївське водосховище (Львівське море) — приклад водойми, яка пройшла шлях від занедбаної технічної ставка з репутацією браконьєрського "проціджування" до більш організованого СТРГ з регулярним масштабним зарибленням і оновленою інфраструктурою. Сьогодні тут можна розраховувати на стабільний улов карася й плітки, цікаве полювання на вередливого коропа та білого амура, а також безліч дрібного, але активного окуня. Головні нюанси для поїздки: повна заборона човнів (окрім прикормочних корабликів), необхідність довгого підсака через високі бетонні плити та відсутність затінку — варто подбати про власний накриття від сонця чи вітру.