Дніпровське водосховище, також відоме як Запорізьке водосховище, входить до складу каскаду водосховищ на річці Дніпро і розташоване в межах Запорізької та Дніпропетровської областей.

Історія створення

У 1927 році було прийнято рішення про будівництво Дніпровської ГЕС, для чого на ділянці від Запоріжжя до Дніпродзержинська (нині Кам'янське) почали створювати водосховище площею 30 тисяч гектарів із висотою підйому води на греблі 37 метрів. У 1931 році затопили два нижніх пороги, а в 1934–1935 роках водосховище майже сформувалося остаточно.

Під час Другої світової війни водосховища певний час не існувало — гребля Дніпровської ГЕС була зруйнована. Повністю відновили водойму вже в 1948 році, після відбудови греблі. Цікавий історичний штрих: у радянські часи водосховище називали "озером імені В. І. Леніна" — від пам'ятника Леніну на греблі у Запоріжжі.

Спорудження водосховища дозволило організувати наскрізне судноплавство по Дніпру від гирла до Києва і вище, проте платою за це стало затоплення 10 порогів та 40 кам'янистих уступів — серед них і знамениті дніпровські пороги.

Основні характеристики

Площа водного дзеркала становить 410 км² (за іншими підрахунками — до 41 тис. гектарів), об'єм — 3,3 км³, довжина сягає 129 км, ширина — 3,2 км (максимальна — 7 км). Середня глибина — 8,2 метра, найбільша — 62 метри (за іншими даними максимальна глибина — 53 м). Довжина берегової лінії — 550 км.

Береги складені з лесоподібних суглинків та пісків, є й виходи гранітів, висота берегів сягає до 10 метрів. Водосховище замерзає в листопаді-грудні, скресає в березні, товщина криги в середньому становить 20–45 см. Максимальна температура води в липні перевищує +25°C. Водообмін у водосховищі відбувається 12–14 разів на рік.

Водойма поділяється на дві частини: верхню "річкову" — між Кам'янським і Дніпром (80 км), та нижню "озерну" — між Дніпром і Дніпрогесом (90 км). У водосховищі є острови, особливо багато їх у районі міста Дніпра. Частину водойми в пригирловій ділянці Самари називають Самарською затокою.

На берегах водосховища розташовані міста Запоріжжя, Дніпро, Кам'янське та чимало сіл і селищ.

Екологічні виклики водосховища

Тут варто чесно сказати про комплекс проблем, пов'язаних із будівництвом каскаду водосховищ на Дніпрі: підтоплення земель, деградація малих річок, абразія берегів, затоплення унікальних природних об'єктів (зокрема, тих самих дніпровських порогів) та погіршення якості води з катастрофічним розвитком синьо-зелених водоростей, що досягають пікових значень у липні-серпні, утворюючи шари товщиною до 15 см.

Абразія (руйнування берегів під дією хвиль і коливань рівня води) залишається серйозною проблемою — у прибережній смузі Київського водосховища через неї вже зникли землі шириною до 450 метрів, а руйнування лісової рослинності, чорноземних ґрунтів та інфраструктури продовжується й сьогодні.

Цікавий і неочікуваний наслідок для риболовлі: попри сподівання на зростання вилову риби після створення водосховищ, цього не відбулося. Короткочасне зростання до 100 тисяч тонн у 1973 році змінилося падінням до 30 тисяч тонн уже у 1991 році — і на цьому рівні показники тримаються й донині. Причина в тому, що типові річкові види риби поступово зникли, а їхнє місце зайняли озерні форми, гірше адаптовані до промислового вилову.

Зариблення

Попри загальне скорочення промислового вилову, активність зі зариблення водосховища не припиняється — переважно завдяки громадським ініціативам. Наприклад, 31 жовтня 2020 року поблизу Кайдацького мосту в Дніпрі відбулося чергове, вже четверте за рахунком зариблення, організоване громадською організацією "Підводних мисливців та рибалок Дніпра". До водойми випустили понад 30 000 цьоголіток коропа й білого амура середньою вагою близько 40 грамів, загальною вагою 1200 кг. Кошти на зариблення — близько 70 тисяч гривень того року — щороку збирають самі активісти-підводні мисливці та рибалки Дніпропетровщини.

Яка риба тут водиться

У водосховищі водяться короп, щука, сом, жерех, судак, лящ, плітка та сазан. Риболовля на водоймі безкоштовна — це справді одна з небагатьох великих водойм, де можна розраховувати на трофейні екземпляри риби без жодної плати за вхід чи лов.

Топові локації для риболовлі

Вибір конкретного місця залежить від того, чи плануєте ловити з берега в межах міста, чи шукаєте дикі й глибокі руслові ділянки за його межами.

У межах міста Дніпро (береговий лов)

Набережна на Малиновського (Сонячна). Протяжність ділянки близько 800 метрів, зручний підʼїзд на авто прямо до берега. Тут активно ловлять карася, плітку та ляща на фідерні снасті.

Набережна Перемоги та Фестивальний причал. Популярні точки для любителів міського стріт-фішингу. На спінінг тут добре йде окунь та судак, а на донні снасті — біла риба.

Приміські зони та затоки (Дніпропетровська область)

Підгородне (район річки Самара, "Кобила"). Самарська затока впадає у водосховище й є відомим нерестовищем та місцем концентрації мирної риби. Сюди їдуть за карасем, коропом і великою пліткою.

Сурсько-Литовське та затоки річки Мокра Сура. Затишні локації з помірною течією. Мілководні зарості та плавні приваблюють щуку навесні та карася влітку.

Запорізький напрямок (нижня частина водосховища)

Урочище "Вирва" та район острова Хортиця. Локації з глибокими ямами та сильнішою течією. Тут часто полюють на великого руслового судака, окуня та трофейного сома.

Район "Бик" та скелясті ділянки. Відомі місця серед спінінгістів. Складний рельєф із камінням і різкими бровками приваблює великого хижака.

Заходи безпеки

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба з надзвичайних ситуацій та Український гідрометеорологічний центр.

Дніпровське водосховище — одна з найбільших штучних водойм України, з вражаючою історією (затоплені пороги, зруйнована й відбудована гребля, десятиліття зарегулювання Дніпра) і водночас із низкою серйозних екологічних викликів, що накопичувалися протягом майже століття. Для риболовлі ж це водойма з потужним потенціалом: безкоштовний доступ, трофейні екземпляри судака, сома й коропа, а також велика різноманітність локацій — від міських набережних Дніпра до диких ділянок біля Хортиї та урочища "Вирва". Головне — підбирати точку відповідно до цілі лову: береги в межах міста підходять для спокійної риболовлі на білу рибу, тоді як за справжнім хижаком варто їхати на глибокі руслові ділянки нижньої, запорізької частини водосховища.